Стався нещасний випадок на виробництві? Як діяти в такій ситуації та які документи необхідно подати до Держпраці? На які виплати має право потерпілий та як їх здійснити? Детально читайте у статті.

Як повідомити Держпраці про нещасний випадок?

У разі настання нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити територіальний орган Держпраці за допомогою засобів зв’язку, а також не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення про нещасний випадок на паперовому носії.

Держпраці провадить свою діяльність згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок).

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку, а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства.

Повідомлення про нещасний випадок надається:

територіальному органові Держпраці;
робочому органові Фонду;
керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки зі смертельними наслідками;
групові нещасні випадки;
випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;
нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами — підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Підставою для проведення спеціального розслідування є повідомлення від роботодавця про нещасний випадок та настання одного з вищезазначених пунктів.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи в судовому порядку.

Також роботодавцям треба пам’ятати, що за порушення термінів повідомлення про нещасний випадок передбачена адміністративна відповідальність.

Призначення страхових виплат потерпілим

Призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їхніх сімей) провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105).

Відповідно до статті 1 Закону № 1105 страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків — це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Щоб розібратися у всіх нюансах страхування від нещасних випадків, скористаємося роз’ясненням щодо призначення та здійснення страхових виплат у разі настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Страхуванню від нещасного випадку підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;
учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страхові виплати

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначено Порядком.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із:

страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);
страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

У разі настання страхового випадку Фонд здійснює такі виплати:

допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу;
щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого.

Справа про страхові виплати потерпілогоформується за бажанням потерпілого в управліннях (відділеннях) Фонду соціального страхування України за місцем розташування страхувальника або за місцем його проживання.

У разі смерті потерпілого справа про страхові виплати формується за місцем перебування страхувальника.

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності, пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподаткованого доходу).

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності — за рахунок коштів Фонду.

Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника та надання допомоги, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, за рахунок коштів Фонду є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати

Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) стійкої втрати професійної працездатності.

Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається:

заява особисто за встановленою виконавчою дирекцією Фонду формою;
копія паспорта;
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

У разі відсутності документів, даних, необхідних для призначення страхових виплат в управлінні (відділенні) Фонду, або у разі, коли наявні документи, дані не містять усієї необхідної інформації для прийняття рішення, та наявності їх/її у потерпілого, останній може надати такі документи для призначення виплат:

акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т–1 (якщо такий складався);
акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою;
висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
довідку про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчену страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
копію цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчену страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
копію документа, що підтверджує державну реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчену страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред’явленні оригіналу;
довідку будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, — комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.

Якщо потерпілий за станом здоров’я чи з інших причин не може одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення МСЕК стійкої втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров’я, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Якщо щомісячні страхові виплати було припинено та з моменту припинення пройшло більше трьох років, то призначення здійснюється на загальних підставах відповідно до вимог частини першої статті 42 Закону № 1105 та вимог підпункту 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 11. Середньомісячна заробітна плата обчислюється з урахуванням пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 № 1266.

Призначення одноразової допомоги

Одноразова допомога потерпілому визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

У разі погіршення здоров’я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням трудових обов’язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження одноразова допомога не призначається.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від страхувальника, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.

Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а якщо вона не створена, — комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду.

Призначення щомісячної страхової виплати

Щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати в разі зміни ступеня втрати професійної працездатності

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться із визначеного розміру щомісячної страхової виплати шляхом її ділення на відсоток втрати професійної працездатності до перерахунку та множенням на новий розмір відсотка втрати професійної працездатності.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на проведення перерахунку.

Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.

Призначення страхової виплати потерпілому при тимчасовому переведенні на легшу, нижчеоплачувану роботу

За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу, нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Необхідність переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК.

За згодою потерпілого страхувальник зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій.

Якщо потерпілого за станом здоров’я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу, нижчеоплачувану роботу, згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України страхувальник зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок власних коштів.

Починаючи з п’ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я) проводяться страхувальником за рахунок коштів Фонду на строк, установлений ЛКК або МСЕК.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк страхувальник не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку. Ці виплати здійснюються страхувальником за рахунок коштів Фонду.

Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
інваліди — члени сім’ї потерпілого на час інвалідності;
неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти;
непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Документи для призначення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого

Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім’ї та особам, які мають на це право, за умови подання таких документів:

заяви (колективної чи індивідуальної) для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцією Фонду формою (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник);
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв’язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідки про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

У разі відсутності документів (даних), необхідних для призначення страхових виплат в управлінні (відділенні) Фонду, або у разі, коли наявні документи (дані) не містять усієї необхідної інформації, та наявності їх у осіб, які мають право на виплати у разі смерті потерпілого, вони можуть надати такі документи для призначення виплат:

акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок) (якщо такий складався);
акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н–5 (якщо такий складався);
акт розслідування хронічного професійного захворювання за встановленою формою;
висновок МСЕК про причинний зв’язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;
довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
довідка навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім’ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
довідка навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім’ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;
довідка МСЕК про встановлення інвалідності осіб — членів сім’ї, які перебували на утриманні померлого;
копії документів, які підтверджують, що на момент настання страхового випадку потерпілий працював у того страхувальника, у якого стався нещасний випадок або зареєстровано професійне захворювання (копія трудової книжки потерпілого, цивільно–правового договору, документа, що підтверджує державну реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи);
копії документів, що підтверджують трудові, цивільно-правові відносини, реєстрації фізичної особи — підприємця, члена фермерського господарства, члена особистого селянського господарства, самозайнятої особи та доходи у разі призначення страхових виплат дітям з 16 до 18 років, дружині (чоловіку), які досягли пенсійного віку, особі з інвалідністю — члену сім’ї померлого, особам, які доглядають дітей потерпілого до 8 років;
довідка будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання в ньому;
довідка про батьків або іншого члена сім’ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер, онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку, наказ про надання відпустки по догляду за дитиною.

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.

У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку.

Якщо члени сім’ї потерпілого за станом здоров’я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Призначення одноразових виплат у разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Факт перебування на утриманні потерпілого в разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

Призначення щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі 25 відсотків середньомісячного заробітку потерпілого.

У разі, коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

При цьому сума страхових виплат на всіх непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, визначається в розмірі 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

Установлена особам, які не перебували на утриманні потерпілого, сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Перерахування щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім’ї померлого

Перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни складу сім’ї померлого проводиться, якщо:

народилася дитина померлого протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті;
померла особа, яка перебувала на утриманні померлого;
призначена (зупинена) страхова виплата дружині (чоловікові) або одному з батьків померлого чи іншому члену сім’ї, якщо він не працює (не перебуває у трудових відносинах) та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку;
діти померлого досягли зазначеного в Законі віку.

Перерахування розміру щомісячних страхових виплат відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1105

Щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, у якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, у якому проводиться збільшення.

За наявності фінансових можливостей бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбаченого абзацом другим цього пункту, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, у якому проводиться збільшення.

Розмір та дата такого збільшення визначаються в межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться шляхом множення розміру щомісячної страхової виплати, яку отримує потерпілий (особа, яка має право на виплати) станом на 01 число місяця, у якому проводиться перерахунок, на коефіцієнт, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1105 не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату проведення перерахунку.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відшкодування вартості поховання потерпілого

У разі настання страхового випадку управління (відділення) Фонду відшкодовує вартість поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті пoтepпiлoгo від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Для здійснення відшкодування Фондом витрат, зазначених у пункті 7.1 розділу VII цього Порядку, до управління (відділення) Фонду подаються документи (довідки, рахунки тощо), що підтверджують понесені сім’єю потерпілого або іншими особами відповідні витрати на день поховання, у розмірі не вище граничних розмірів витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг, які діяли на день поховання, для управлінь виконавчої дирекції Фонду.

Якщо потерпілий помер в одному регіоні України, а його поховання здійснюється в іншому, витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються в розмірі не вище граничних розмірів, затверджених для регіону, де здійснюється поховання.

Читайте також за темою «Судовий моніторинг: стягнення капіталізованих платежів при ліквідації комунальної установи».